Пусть станет яростно дышать в затылок враг..
Пусть мне на встречу дует ветер испытаний...
Я верю не покроет путь мой мрак,
Не будет на пути во тьме скитаний..
Я знаю что когда темно вокруг,
Я впереди увижу свет надежды..
И вспомню как спасаем был я прежде,
И так легко на сердце станет вдруг
Пусть не цветет смоковница в душе,
И нет плода на виноградных лозах,
И нива пищи не даёт уже,
И скот в законе в миг весь уничтожен
Не перестану Господа хвалить,
И радоваться о Его спасеньи,
Не овладеет сердцем огорченье,
Я с Ним смогу печали все забыть..
Он сила мне, Он крепость и оплот,
И пусть бушуют бури в мире этом,
Его слова - надежды крепкий плот,
И я не утону в пучине где-то..
Я крепок быстр, я в Нём силен всегда
Его рука меня направит в небо,
Куда б ни шел я, где бы в жизни не был,
Меня Он не оставит никогда!
Направит ноги по пути в Отчизну,
И на высоты возведет меня,
И каждое мгновение моей жизни,
Держать Он будет на пути храня..
И я увижу Бога в вечной славе,
И на колени перед Ним склонюсь,
И со слезами в тихо помолюсь
И так легко на сердце сразу станет..
Я обрету покой в Его руках,
И взяв венец из рук Его, склонившись,
и со слезами тихо умолившись..
Найду покой я в сбывшихся мечтах...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
Поэзия : ля-бемоль - Виктор Шпайзер Полностью наплевательское отношение к размерам и прочим законам стихосложения, но ведь зачем законы, если их не нарушать? :)
